|
(Ќар.1942 р. у иЇв≥). ”крањнський художник. «ак≥нчив –изьке художнЇ училище (1954р.) –≥д Ѕаб≥йчука по батьк≥вський л≥н≥њ походить з ¬олин≥ Ц нин≥ це село ќзера оростишевського району ∆итомирськоњ област≥. ƒ≥д митц¤ ¬алер`¤н ≥ прад≥д ћикита були кожухар¤ми, ј р≥д його баби ярини походив з ткач≥в. “≥льки батько √еорг≥¤ перен≥с давн≥й р≥д на м≥ський терен, але й на новому м≥сц≥ збер≥г патр≥архальний спос≥б житт¤. ћожливо, саме через таке традиц≥йне ставленн¤ до природи ≥ прийшло до Ѕаб≥йчука оте дивне в≥дчутт¤ тонкоњ поез≥њ наших украњнських ландшафт≥в. √еорг≥й з дитинства захоплювавс¤ рибалкою, водними лижами, дале4кими мандр≥вками на човн≥. ѕ≥д час одн≥Їњ з таких подорожей на початку 70 рок≥в минулого стол≥тт¤ неспод≥вано дл¤ себе в≥дкрив в≥н красу ƒесни. Ќаступного року вз¤в ≥з собою том твор≥в ƒовженка, аби прочитати ще раз його У«ачаровану ƒесну У просто на натур≥. –езультатом такого естетичного експерименту стало багатор≥чне захопленн¤ десн¤нськими краЇвидами ≥ цикл чудових акварелей, об`Їднаних сп≥льною назвою Уƒовженк≥вськими м≥сц¤миФ, ¤кий прин≥с художнику св≥тове визнанн¤. Ўироке панорамне охопленн¤ простору на його акварел¤х нав≥юЇ в≥дчутт¤ спок≥йноњ велич≥ ≥ наче застиглого часу, зупиненого силою краси ≥ л≥ризму десн¤нських краЇвид≥в. ќдночасно акварель дл¤ Ѕаб≥йчука того пер≥оду Ц це передус≥м н≥жне тремтливе зливанн¤ кольор≥в, чистота тону ≥ безмежне поле дл¤ декоративних р≥шень. —аме такий Ѕаб≥йчук 60-70-х рок≥в. јле, через к≥лька рок≥в в≥н досить р≥зко зм≥нюЇ манеру письма ≥ разом з тим п≥дх≥д до в≥дображенн¤ мотив≥в природи. Ќатом≥сть багатобарвних, ¤скравих акварелей з п≥д пензл¤ художника з`¤вл¤ютьс¤ аркуш≥, де переважаЇ одна тональн≥сть. √оловна увага прид≥л¤Їтьс¤ проблем≥ осв≥тленн¤. –озс≥¤не св≥тло ЇднаЇ пов≥тр¤, воду, землю ≥ небо в одну тремтливу ≥ надзвичайно спок≥йну, ¤к сама в≥чн≥сть реальн≥сть. ористуючись принципом Їдиного св≥тлокол≥рного тону, художник дом≥гс¤ в своњх акварел¤х орган≥чноњ Їдност≥ ус≥х сфер природи Ц води, суходолу ≥ пов≥тр¤. ” його аркушах могутньо починаЇ звучати еп≥чна нота величност≥ ≥ неповторност≥ кожного краЇвиду, ¤к частини ¬еличного Ѕожого ’раму ѕрироди. ќтже, можливо в≥дображенн¤ мотив≥в природи. Ќаприк≥нц≥ 80-х рок≥в митець звертаЇтьс¤ до ≥ншого чар≥вного куточка ”крањни Ц арпат У¬ арпатах Ї щось не менш привабливе, н≥ж у розлогих безкрањх р≥внинах Ц каже художник Ц я бував на узвишш≥ в≥рменських г≥р, але такого п≥днесенн¤, такоњ творчоњ енерг≥њ не в≥дчував н≥де, ¤к у сх≥дних, тобто украњнських арпатах. Ѕуваючи в горах ¤ сам себе запитував, чому мен≥, народженому далеко зв≥дс≥л¤, така р≥дна ц¤ син¤ва схил≥в, чому так вабл¤ть л≥си на вершинах, чому ¤ майже ф≥зично чую з тих полонин таЇмничий шеп≥т ≥ музику г≥р? я й нин≥ не можу дати в≥дпов≥д≥ на це запитанн¤, не можу роз≥братись, ¤ка таЇмнича сила примусила мене зробити У арпатську сер≥юФ, але вже не акварелей, а пастелей. “ак, дл¤ арпат ¤ уподобав саме пастельне мал¤рство, а не акварель. ожна природа вимагаЇ нового п≥дходу ≥ новоњ техн≥ки письмаФ. “вори √.Ѕаб≥йчука в≥дом≥ ≥ улюблен≥ не т≥льки шанувальниками мал¤рства на ¬крањн≥. …ого акварел≥ й пастел≥ збер≥гаютьс¤ не т≥льки у закордонних галере¤х, а й у приватних з≥бранн¤х: принца „арльза ≥ родини „ерчил≥в в јнгл≥њ, родини ‘орд≥в в —Ўј, у папськ≥й колег≥њ у ¬атикан≥, у з≥бранн≥ родини –омкес≥в у Ќ≥меччин≥, у з≥бранн≥ родини –ейко в япон≥њ, а також в приватних з≥бранн¤х ¬енесуели, јргентини, —ерб≥њ, тощо. √еорг≥й Ѕаб≥йчук Ц дуже точний у своњх спостереженн¤х пейзажист. ≤ в кожному його пейзаж≥ йде вих≥д за рамки баченого очами, виробл¤Їтьс¤ ф≥лософське баченн¤ не т≥льки даного краЇвиду, а й характерного, дорогого, властивого т≥льки ”крањнськ≥й земл≥. ѕерев≥рене досв≥дом, ов≥¤не романтичним серпанком, це мистецтво д≥йсно Ї серпанком ”крањни, ¤ка переживаЇ своЇ оновленн¤ ≥ в≥дродженн¤.
|
